Історія не знає забуття…

Без минулого немає майбутнього, як немає сьогодні без вчорашнього дня, як немає нового молодого покоління без сивочолих батьків та дідів. Ніщо з історичного минулого народу не повинно канути у небуття. Але ж так було, було десятки років забуття, і хіба можна сьогодні про це мовчати.

ХХ ст. пронеслося над багатими українськими нивами трьома голодоморами, які забрали життя мільйонів людей. Донині не встановлена точна кількість жертв голоду 1932-1933 років, адже сталінське керівництво заборонило згадувати про нього в засобах масової інформації, розповсюджувати будь-які дані про голодну смерть мільйонів українців, і взагалі не визнавало факту голодомору. І коли від голоду щоденно гинули десятки тисяч селян, Сталін на об’єднаному пленумі ЦКК і ЦК ВКП(б) заявив, що матеріальне становище робітників і селян поліпшується із року в рік і що в цьому можуть сумніватися лише затяті вороги радянської влади.

Учнівська конференція

 Учнівська конференція

28 жовтня у Старокостянтинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 відбулася учнівська конференція «Вічне полум'я» з нагоди святкування 70-річчя вигнання нацистських окупантів із України.

…70 років минуло від того часу, коли, німецькі окупаційні війська залишили територію України. 70 років віддаляє нас від буремних воєнних подій. Для історії не багато, а для людини – майже все життя. Відлітають, мов журавлині ключі, роки у вічність. Та наше минуле і наше майбутнє пов’язані між собою незримим мостом пам’яті. Час уже давно згладив шрами землі, зрівняв окопи і ями від бомб, мін і снарядів та ніколи не зітруться з пам’яті народу події тих днів. Пам'ять… жити без пам’яті, без історії – це зостатися без кореня життя.  Вона вічним вогнем горить у наших серцях, вона не дає згаснути для нащадків жодній героїчній сторінці історії перемоги над нацистами!..