ЗНО 2019
У 2019 році зовнішнє незалежне оцінювання з історії України відбудеться 04 червня.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів профейсної (професійно-технічної), вищої освіти, які в 2019 році здобудуть повну загальну середню освіту можуть обрати історію України для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Зміст сертифікаційної роботи з історії України визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів.
Сертифікаційна робота з історії України налічує 60 завдань різних форм і складається з двох частин: «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.» (30 завдань) та «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» (30 завдань).
При визначенні результату зовнішнього незалежного оцінювання з історії України за шкалою 100–200 балів ураховують тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (подано в Характеристиці сертифікаційної роботи).
У процесі визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання за шкалою 100–200 балів буде встановлено поріг «склав/не склав» – мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. На основі тестового бала кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.
Учасники, які подолають поріг «склав/не склав», зможуть узяти участь у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів профейсної (професійно-технічної), вищої освіти, які обрали історію України для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, також отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У такому разі в процесі визначення результату буде використано тестовий бал, отриманий учасником за виконання завдань частини «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.».
Результати зовнішнього незалежного оцінювання з історії України будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників до 24 червня 2019 року.
(Матеріали з сайту testportal.gov.ua)
ЗНО 2017
Програма ЗНО 2017
Характеристика тесту 2017
ЗНО 2016
Програма ЗНО 2016
Характеристика тесту 2016
Візуальні джерела:
Вежа в с.Стовп поблизу Холма. Сер.ХІІІ ст
Ікона Св.Миколай із Церкви Святого Миколая Набережного
Візуальні джерела
Стародавня історія України
Статуетка з бивня мамонта. Мізинська стоянка
Браслет із менандровим орнаментом. Мізинська стоянка
Наскельні малюнки з гротів Кам’яної могили.
Мальована кераміка трипільської культури. Статуетка жінки.
Золота пектораль із кургану Товста могила. IV ст. до н. е.
Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок IV ст. до н. е.
Срібна амфора з кургану Чортомлик. Перша половина IV ст. до н. е.
Заповідник Херсонес Таврійський в СевастополіБазиліка в базиліці VІ ст Сучасний вигляд
Царський курган (гробниця Митридата) поблизу Керчі IVст. до н.е.
Збруцький ідол. ІХ ст. Вигляд з чотирьох боків.
Виникнення та розквіт Київської Русі
Софійський собор в Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.
Мозаїка Богоматері Оранти із Софійського собору в Києві.
Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057.
Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.
Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073-1078. Реконструкція. Сучасний вигляд.
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.
Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст.)
Михайлівський Золотоверхий собор. 1108–1113. Реконструкція. Сучасний вигляд.
Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.
Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст.
Успенський собор у Володимирі. 1160. Реконструкція. Сучасний вигляд.
«Чорнухинська мадонна» з Парку-музею антропоморфних стел і половецьких кам’яних статуй в Луганську. ХІІ ст.
Половецька баба з чашею з Парку-музею антропоморфних стел і половецьких кам’яних статуй в Луганську. ХІІ ст.
П’ятницька церква з Чернігові. Кінець 12 ст.-поч. 13 ст.
Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець 12 ст.
Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)
Українські землі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV-першій половині ХVІ ст.)
Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станилі. Початок XIV ст.
Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. Кінець 15- початок 16 ст.
Вірменський собор у Львові. 1363-1370. Архітектор Дорінг.
Верхній замок у Луцьку. 14 ст.
Острозький замок. Вежа Мурована. XІV ст.
Кам’янець-Подільська фортеця. 14-16 ст.
Хотинська фортеця. 13-16 ст.
Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1467.
Ханський палац у Бахчисараї. 1532-1764.
Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV–XVII ст.
Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця. XIII–XV ст. Майстер Федорко. Сучасний вигляд.
Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469.
Меджибізький замок. Друга половина XIV – перша половина XVI ст.
Українські землі у другій половині ХVІ ст.
Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502.
Ікона Успіння Богородиці. 1547. О. Горошкович.
Мініатюра Пересопницького Євангелія. 1556-1561.https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6Ym5tNk9la2dBX2s/view?usp=sharing, https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6ZGZmbkNCZllaVU0/view?usp=sharing
Гравюра Євангеліста Луки з львівського «Апостола». 1574.
Надгробок князя Костянтина Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври. 1579. Майстер С. Чешек.
Ансамбль Успенської церкви у Львові церква Успіння. 1591–1631. Архітектор П. Римлянин та ін. вежа Корнякта. 1573–1578. Архітектор П. Барбон
Ансамбль площі Ринок у Львові Чорна Кам’яниця. Кінець XVI ст. Архітектор П. Красовський
Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст.
Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
Ансамбль Кафедрального костелу у Львові каплиця Боїмів. 1609–1617. Архітектор А. Бремер, скульптори Г. Шольц, Я. Пфістер.
Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги Вірші на жалісний потреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного. 1622
Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622.
Ікона Христос перед Пілатом з Успенської церкви у Львові. 1630–1638. М. Петрахнович
Замок у Підгірцях (Львівська обл.) 1630-1640. Архітектор Андреа дель Аква.
Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога. 15-17 ст.
Національно-визвольна війна ураїнського народу середини ХVІІ ст.
Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина 17 ст.
Іллінська церква в Суботові. 1653. Реконструкція.
Ікона Покрова Богородиці (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина 18 ст.
Українські землі наприкінці 50-х - у 80-ті рр. ХVІІ ст.
Свято-Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676.
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1689. Архітектор І. Баптист.
Покровський собор у Харкові. 1689.https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6ejB4dWpqMnFrTm8/view?usp=sharing, https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6U2huZ2N4bjNTMHM/view?usp=sharing
Українські землі наприкінці ХVІІ ст. - у першій половині ХVІІІ ст.
Ікона Архангел Михаїл. З іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква. І. Рутковим.
Ікона Вознесіння Богородиці. З іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич.
Будинок Якова Лизогуба у Чернігові. 1690-ті.
Портрет Григорія Гамалії. Кінець 17 ст.
Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. 1696-1701.
Гравюра І. Мазепа серед своїх добрих справ І. Мигури. 1706.
Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.
Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.
Собор Святого Юра у Львові. 1746-1762. Архітектор Б. Меретін.https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6b3d1cmV4WEJtZUk/view?usp=sharing, https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6c2R6eXZ2TnA0OG8/view?usp=sharing
Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.
Андріївська церква в Києві. 1747-1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі.
Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель.
Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.
Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський.
Троїцький собор у Новомосковську. 1773–1778. Майстер Я. Погребняк.https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6VGtleGZUdDE2SXc/view?usp=sharing
Успенський собор Почаївської лаври. 1771–1783. Архітектор І. Гофман.
Дендрологічний парк «Олександрія» в Білій Церквіщ колонада Відлуння 1793 – початок ХІХ ст. Архітектори Мюффо, Д. Ботані.
Дендрологічний парк Олександрія в Білій Церкві Китайський місток. 1793 – початок ХІХ ст. Архітектори Мюффо, Д. Ботані.
Дендрологічний парк Олександрія в Білій Церкві композиція
Дендрологічний парк Олександріяв Білій Церкві водоспад Черепаха. 1793 початок ХІХ ст. Архітектори Мюффо, Д. Ботані
Дендрологічний парк Софіївка в Умані Грот Венери. 1796–1805. Автор проекту та керівник будівництва Л. Метцель.
Дендрологічний парк Софіївка в Умані Грот Тантала. 1796–1805. Автор проекту та керівник будівництва Л. Метцель.
Дендрологічний парк Софіївка в Умані Партерний амфітеатр, 1796–1805. Автор проекту та керівник будівництва Л. Метцель.
Дендрологічний парк Софіївка в Умані фонтан «Змія». 1796–1805. Автор проекту та керівник будівництва Л. Метцель.
Дендрологічний парк Софіївка в УманіГрот Сцілли. 1796–1805. Автор проекту та керівник будівництва Л. Метцель.
Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799–1803. Архітектор Ч. Камерон. Реконструкція. Сучасний вигляд.
Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
Картина «Дівчина з Поділля». 1816. В. Тропінін.
Будівля Старої біржі в Одесі. 1829–1837. Архітектори Ф. Боффо, Г. Торрічеллі.
Будівля Київського університету (1837-1843). Архітектор О. Захаров.
Преображенський собор у Дніпропетровську. 1830–1835. Архітектор О. Захаров.
Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850–1853. Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон.
Т . Шевченко «Автопортрет» (1840), "Катерина"https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6Rnp2Mk41Y0lVMlU/view?usp=sharing, https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6NnFtUUVVMFZFYVE/view?usp=sharing
Свято-Успенська Святогірська лавра Свято-Покровська церква. Сучасний вигляд.
Свято-Успенська Святогірська лавра Успенський собор. Сучасний вигляд.
Свято-Успенська Святогірська лавра Миколаївська церква. Сучасний вигляд.
Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій у другій половині ХІХ ст. - на початку ХХ ст.
Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864–1873. Архітектор Й. Главка.
Володимирський собор у Києві. 1862–1896. Архітектори Ю. Бернгардт, К. Маєвський.
Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887. Архітектори Г. Гельмер, Ф. Фельнер.
Скульптура «Запорожець у розвідці». 1887. Скульптор Л. Позен.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Архітектор В. Ніколаєв, скульптор М. Микешин.
Свято-Благовіщенський кафедральний собор у Харкові. 1888–1901. Архітектор М. Ловцов.
Пальма Мерцалова. 1895. Автори О. Мерцалов, Ф. Шпарін.
Картина запорожці пишуть листа турецькому султанові І. Рєпіна. 1878-1891. І. Рєпін.
Картина Весняний день в Україні 1883, С. Васильківського., Картина Козаки в степу 1890, С. Васильківського. https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6TWdlYkVWbm04ZTQ/view?usp=sharing, https://drive.google.com/file/d/0B-TD3a6dxEt6bU9nNEZiZ0d6NzQ/view?usp=sharing
Картина Ворожіння 1893, М. Пимоненка.
Картина Сінокіс Пимоненко
Картина Дівчина в червоному капелюсі 1902–1903. О. Мурашко.
Пам’ятник Адамові Міцкевичу у Львові. 1899–1904.Скульптор А. Попель.
Будинок з химерами в Києві. 1901-1903. Архітектор В. Городецький.
Миколаївський костел у Києві. 1899–1909. Архітектори С. Валовський, В. Городецький.
Будинок Полтавського губернського земства 1903–1908. Архітектор В. Кричевський.
Будинок страхового товариства Дністер у Львові. 1905-1906. Архітектор І. Левинський та ін.
Картина Портрет Лесі Українки(1900). І. Труш.
Картина Гуцулка з дитиною (1912). І. Труш.
Прибутковий будинок Аладьїна у Харкові. 1912. Архітектор Ю. Цауне.
Українське мистецтво ХХ ст.
Картина Супрематична композиція (1916). К. Малевич.
Картина Голова селянина (Селянський спас) (1928). К. Малевич.
Картина Еней та його військо. 1919. Г. Нарбут.
Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці. 1922. Скульптор І. Кавалерідзе.
Картина Життя Триптих (Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський.
Картина Життя. Триптих (Любов). 1925–1927. Ф. Кричевський.
Картина Життя. Триптих (Сім'я). 1925–1927. Ф. Кричевський.
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Полтаві. 1926. Скульптор І. Кавалерідзе.
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Харкові. 1934–1935. Архітектор Й. Лангбард, скульптор М. Манізер.
Пам’ятник Тарасові Шевченку в Москві. 1964. Скульптори М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко.
Картина Пилярі 1927. О. Богомазов.
Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1929. Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець.
Картина Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р. (1931). М. Самокиш.
Картина Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким(1934). М. Самокиш.
Будівля Ради Міністрів УРСР в Києві. 1935–1937. Архітектори І. Фомін, П. Абросімов.
Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936–1939. Архітектор В. Заболотний.
Будівля оперного театру в Донецьку. 1936–1941. Архітектор Л. Котовський.
Будівля готелю Жовтень у Луганську. 1944–1947. Архітектор Й. Каракіс.
Картина Колгоспне поле (1948–1949). К. Білокур.
Картина Хата в Богданівці (1955). К. Білокур.
Картина Тарас Бульба на чолі війська. 1955. М. Дерегус.
Картина Хліб (1949). Т. Яблонська.
Картина Весілля (1964). Т. Яблонська.
Картина Портрет Василя Стуса. 1989–1990. О. Заливаха.
Немає коментарів:
Дописати коментар