Школа повинна бути
не коморою знань,
а середовищем думки.
В.Сухомлинський
Сучасність несе зміни і диктує свої умови життя, проповідує інші цінності, пред’являє нові вимоги до людини. Особливої актуальності набуває проблема створення умов для формування та розвитку особистості, готової визначитися в житті та посісти гідне місце в суспільстві. Забезпечити такі умови нині можливо з широким використанням сучасних педагогічних технологій та інноваційних методів навчання, адже типовість вже не може сьогодні надати високого рівня освіти. Тому для вчителя історії та правознавства сьогодні головним завданням є не лише виховання свідомого громадянина своєї держави, людини з високою правовою культурою, а водночас соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. У такому контексті викладання цих наук в школі вимагає від учителя сьогодні творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів. Досвід показує, що монологічні підходи у висвітленні матеріалу уже не стимулюють учнів до пізнавальної діяльності, не розвивають мислення та уяву. Більше того, навіть тоді, коли навчальний матеріал цікавий, учням важко зосереджувати увагу протягом тривалого часу. Вони відволікаються, починають обдумувати деталі почутого, чи навіть проблему або ситуацію, що не стосується уроку. Тому доцільним, на мою думку, є застосування різноманітних методів та прийомів вивчення матеріалу під час уроку. А особливу увагу я зосереджую на сучасних педагогічних інноваціях, які дають можливість урізноманітнити навчальний процес, зробити його цікавим, захоплюючим, динамічним як для учнів, так і для самого вчителя. Адже навчання не можна зводити до процесу запам’ятовування.
Сьогоднішнім учням потрібен зовсім інший темп викладання: потрібні ділові і рольові ігри, проблемні групи, різні активні форми навчання, які вже давно успішно застосовуються в багатьох країнах світу.
Сучасні уроки з використанням інноваційних методів навчання не схожі на 45-хвилинне сидіння-слухання-відповідання, оскільки тут пріоритетом є спілкування і партнерські відносини між дітьми та дорослими. Педагогіка співпраці ставить на новий, більш гуманний і довірливий рівень відносини між учителями й учнями.
Методика співробітництва на уроках заснована на спільній роботі учнів у парах і групах. Для таких форм навчання характерні такі особливості, як наявність у всіх її учасників спільної мети, поділ праці, функцій та обов'язків, співпраця і товариська взаємодопомога, суспільно-корисна діяльність усіх і кожного члена зокрема, а крім того, обсяг роботи, що її виконала група, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи частиною групи зокрема. Цей метод застосовується при виконанні будь-якого завдання. Наприклад, учні можуть бути об'єднані в групи для складання визначення поняття, створення рольової ситуації, написання проекту тощо.
Групова навчальна діяльність на уроці сприяє активізації й результативності навчання школярів, а також, передбачаючи розподіл функцій та обов’язків між учасниками діяльності, взаємоконтроль, взаємодопомогу та взаємооцінку, сприяє вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору та прислухатися до думки товаришів, бути толерантними. Саме при використанні цього методу найбільш виконується головна мета навчання - не викласти які-небудь знання учням, а разом з ними здобути їх.
Щоб викликати підвищений інтерес до більш глибокого вивчення учнями тих чи інших питань, сприяти формуванню навичок монологічної мови та вихованню толерантності на уроках доцільно застосовувати начальні дискусії, поєднуючи їх з методикою проблемного навчання. Адже відомо, що найкраще у процесі навчання засвоюється те, що найґрунтовніше обробляє розум. Організація такого сприйняття матеріалу забезпечується постановкою перед учнями проблемних ситуацій на уроках та їх розв’язанні у процесі спільної діяльності та дискусій. Роль учителя полягає в тому, щоб залишатися нейтральним і направляти дискусію у відповідності до правил, а не втручатися. Велике значення в процесі такого навчання має правильне використання питань. Правильно підібрані питання допомагають учням сконцентрувати увагу на матеріалі, що вивчається, підвищити активність на уроці, притягти до участі в дискусії. Зміст запитань повинен бути зрозумілим і конкретним. Уважне ставлення до деталей сприяє розвитку критичного підходу до матеріалу в учнів. Якщо ж виникають питання від учнів, це пожвавлює дискусію як і процес сприйняття матеріалу. Вони крім того, так питання дають можливість зрозуміти, що з матеріалу, який вивчається, є незрозумілим для школярів чи складним.
Ефективним, на мій погляд, у процесі засвоєння знань на уроках правознавства є застосування методики рольових та дидактичних ігор. Основною перевагою методики рольової гри є те, що вона приносить задоволення як учням, так і вчителю. Таким чином, досягається триєдина мета навчального процесу:
· створюються стимули для вивчення предмету, з’являється мотивація для підготовки до занять;
· емоційна залученість до заняття допомагає школярам довго після закінчення занять тримати у пам'яті весь пройдений матеріал;
· рольова методика дає учням навички активної практичної участі в житті суспільства.
Цим методом я часто користуюсь на уроках правознавства. Маючи перед собою алгоритм проведення рольової гри, можна легко спланувати рольову гру на будь-яку тему курсу. Однак, проведення рольових ігор потребує старанної підготовки й наявності необхідної кількості годин, тому часто доводиться обмежуватись проведенням на уроках міні-ігор, створенням ігрових ситуацій. Досвід показує, що з великим зацікавленням учні також розв’язують і складають кросворди, чайнворди, ребуси. Крім того, з рольовими та дидактичними іграми добре поєднується аналіз учнями юридичних ситуацій, як прийом закріплення засвоєних знань. Опанувавши теоретичні основи, школярі при вирішення таких ситуацій навчаються застосовувати їх практично. Водночас, такий прийом надає матеріалу певного емоційного забарвлення, адже моделюються реальні життєві ситуації, які могли траплятися зі знайомими чи друзями.
Такі прийоми роботи збагачують дітей враженнями, розвивають такі якості, як кмітливість, ініціативність, упевненість в собі. За результатами гри чи вирішення юридичної ситуації можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнів з даної теми, їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення. Такі уроки цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдалий вихід.
Використання інноваційних методик, які дозволяють дітям спілкуватися, здобувати знання з різних джерел, на уроці не мовчати, а говорити, рухатися, міркувати дає хороший результат. Адже така методика передбачає задіяння в процесі пізнання усіх учнів, їхню постійну активну співпрацю, співтворчість, які в свою чергу створюють сприятливу атмосферу й значно збагачують мотивацію навчання. За таких умов діти комфортно почуваються у навчальному середовищі, а тоді і якість освіти зростає – вони хочуть вчитися. В кожного учня утверджується почуття гідності особистості, самореалізації, творчої діяльності.
Система методів і прийомів інноваційного навчання спрямована головним чином не на повідомлення готових знань, їх запам'ятовування, а на організацію учнів для самостійного здобування знань, засвоєння умінь і навичок у процесі пізнавальної та практичної діяльності. Це дозволяє забезпечити забезпечити глибину вивчення змісту. Учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). У дітей розвиваються комунікативні навички, виникає інтерес до предмета, стимулюється розширення світогляду, активізуються їх розумова діяльність.
В ході взаємонавчання та співпраці на таких уроках народжується істина, яку вчитель не пропонує запам’ятати, а лише навчає школяра, як її знайти. А таке засвоєння матеріалу дає високий коефіцієнт знань і бажання дітей їх здобувати.
Сьогоднішнім учням потрібен зовсім інший темп викладання: потрібні ділові і рольові ігри, проблемні групи, різні активні форми навчання, які вже давно успішно застосовуються в багатьох країнах світу.
Сучасні уроки з використанням інноваційних методів навчання не схожі на 45-хвилинне сидіння-слухання-відповідання, оскільки тут пріоритетом є спілкування і партнерські відносини між дітьми та дорослими. Педагогіка співпраці ставить на новий, більш гуманний і довірливий рівень відносини між учителями й учнями.
Методика співробітництва на уроках заснована на спільній роботі учнів у парах і групах. Для таких форм навчання характерні такі особливості, як наявність у всіх її учасників спільної мети, поділ праці, функцій та обов'язків, співпраця і товариська взаємодопомога, суспільно-корисна діяльність усіх і кожного члена зокрема, а крім того, обсяг роботи, що її виконала група, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи частиною групи зокрема. Цей метод застосовується при виконанні будь-якого завдання. Наприклад, учні можуть бути об'єднані в групи для складання визначення поняття, створення рольової ситуації, написання проекту тощо.
Групова навчальна діяльність на уроці сприяє активізації й результативності навчання школярів, а також, передбачаючи розподіл функцій та обов’язків між учасниками діяльності, взаємоконтроль, взаємодопомогу та взаємооцінку, сприяє вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору та прислухатися до думки товаришів, бути толерантними. Саме при використанні цього методу найбільш виконується головна мета навчання - не викласти які-небудь знання учням, а разом з ними здобути їх.
Щоб викликати підвищений інтерес до більш глибокого вивчення учнями тих чи інших питань, сприяти формуванню навичок монологічної мови та вихованню толерантності на уроках доцільно застосовувати начальні дискусії, поєднуючи їх з методикою проблемного навчання. Адже відомо, що найкраще у процесі навчання засвоюється те, що найґрунтовніше обробляє розум. Організація такого сприйняття матеріалу забезпечується постановкою перед учнями проблемних ситуацій на уроках та їх розв’язанні у процесі спільної діяльності та дискусій. Роль учителя полягає в тому, щоб залишатися нейтральним і направляти дискусію у відповідності до правил, а не втручатися. Велике значення в процесі такого навчання має правильне використання питань. Правильно підібрані питання допомагають учням сконцентрувати увагу на матеріалі, що вивчається, підвищити активність на уроці, притягти до участі в дискусії. Зміст запитань повинен бути зрозумілим і конкретним. Уважне ставлення до деталей сприяє розвитку критичного підходу до матеріалу в учнів. Якщо ж виникають питання від учнів, це пожвавлює дискусію як і процес сприйняття матеріалу. Вони крім того, так питання дають можливість зрозуміти, що з матеріалу, який вивчається, є незрозумілим для школярів чи складним.
Ефективним, на мій погляд, у процесі засвоєння знань на уроках правознавства є застосування методики рольових та дидактичних ігор. Основною перевагою методики рольової гри є те, що вона приносить задоволення як учням, так і вчителю. Таким чином, досягається триєдина мета навчального процесу:
· створюються стимули для вивчення предмету, з’являється мотивація для підготовки до занять;
· емоційна залученість до заняття допомагає школярам довго після закінчення занять тримати у пам'яті весь пройдений матеріал;
· рольова методика дає учням навички активної практичної участі в житті суспільства.
Цим методом я часто користуюсь на уроках правознавства. Маючи перед собою алгоритм проведення рольової гри, можна легко спланувати рольову гру на будь-яку тему курсу. Однак, проведення рольових ігор потребує старанної підготовки й наявності необхідної кількості годин, тому часто доводиться обмежуватись проведенням на уроках міні-ігор, створенням ігрових ситуацій. Досвід показує, що з великим зацікавленням учні також розв’язують і складають кросворди, чайнворди, ребуси. Крім того, з рольовими та дидактичними іграми добре поєднується аналіз учнями юридичних ситуацій, як прийом закріплення засвоєних знань. Опанувавши теоретичні основи, школярі при вирішення таких ситуацій навчаються застосовувати їх практично. Водночас, такий прийом надає матеріалу певного емоційного забарвлення, адже моделюються реальні життєві ситуації, які могли траплятися зі знайомими чи друзями.
Такі прийоми роботи збагачують дітей враженнями, розвивають такі якості, як кмітливість, ініціативність, упевненість в собі. За результатами гри чи вирішення юридичної ситуації можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнів з даної теми, їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення. Такі уроки цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдалий вихід.
Використання інноваційних методик, які дозволяють дітям спілкуватися, здобувати знання з різних джерел, на уроці не мовчати, а говорити, рухатися, міркувати дає хороший результат. Адже така методика передбачає задіяння в процесі пізнання усіх учнів, їхню постійну активну співпрацю, співтворчість, які в свою чергу створюють сприятливу атмосферу й значно збагачують мотивацію навчання. За таких умов діти комфортно почуваються у навчальному середовищі, а тоді і якість освіти зростає – вони хочуть вчитися. В кожного учня утверджується почуття гідності особистості, самореалізації, творчої діяльності.
Система методів і прийомів інноваційного навчання спрямована головним чином не на повідомлення готових знань, їх запам'ятовування, а на організацію учнів для самостійного здобування знань, засвоєння умінь і навичок у процесі пізнавальної та практичної діяльності. Це дозволяє забезпечити забезпечити глибину вивчення змісту. Учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). У дітей розвиваються комунікативні навички, виникає інтерес до предмета, стимулюється розширення світогляду, активізуються їх розумова діяльність.
В ході взаємонавчання та співпраці на таких уроках народжується істина, яку вчитель не пропонує запам’ятати, а лише навчає школяра, як її знайти. А таке засвоєння матеріалу дає високий коефіцієнт знань і бажання дітей їх здобувати.
.jpg) |
Скульптор живе у створених ним скульптурах, а вчитель - у думках і справах учнів. |
1. Презентація досвіду
2. ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРАВОЗНАВСТВА ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Немає коментарів:
Дописати коментар